"ШКІЛЬНЕ СЕРЕДОВИЩЕ : ВПЛИВ НА ЗДОРОВ'Я УЧНІВ ПІД ЧАС НАВЧАННЯ",

"КУЛЬТУРА ЧИТАННЯ ЯК СКЛАДОВА ІНФОРМАЦІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ".

Н А К  А З

по Макіївській  загальноосвітній  школі  І – ІІ  ступеню  №  77

            від  03.12.2013                                                                                                                №  138

 „ Про  підготовку  і  проведення  педагогічної  ради  10.01.2014р. ”.

                  Згідно  річного  плану  роботи  та  з  метою  якісної  підготовки  до  педагогічної ради

н а к а з у ю :

      1.  Провести  засідання  педагогічної  ради  10.01.2014. р.

        2. Директору школи Хачковській Н. І. :

          -      створити творчу групу для підготовки матеріалів з питання « Шкільне середовище: вплив на                                           

здоров’я учнів під час навчання »

-     підготувати матеріали педагогічної преси, літератури з даного питання;

•  провести анкетування учнів 6 – 7  класу;

          -      підготувати доповідь «Шкільне середовище: вплив на здоров’я учнів під час навчання»

     3.  Запропонувати  вчителям  підготувати  наступні  виступи:

           - Формування у учнів і батьків відповідального ставлення до власного здоров’я, здоров’я інших                 

              людей, як до найвищої індивідуальної та суспільної цінності.

                                                      Вчитель біології, основ здоров’я  Курбанісмаілова Н.С..

            - Значення фізичної культури й загартування для збереження здоров’я учнів. Робота з батьками в   

              цьому напрямі.

                                                       Вчитель фізкультури Бевз Т.Ю.

            - Організаційно - навчальні показники уроку с точки зору здоров’язберігаючих технологій

                                                       Вчитель початкових класів Пашко О.Ц.

• Робота з батьками по формуванню здорового способу життя у учнів.

                                             Вчитель початкових класів Дікаркіна С.А.

         4. Заступнику директора Петриченко В. М.

             - створити творчу групу для підготовки матеріалів з питання « Культура читання як складова інформаційної компетентності »;

• проаналізувати напрямки роботи з даного питання;
• підготувати доповідь «Культура читання як складова інформаційної компетентності».

5. Запропонувати підготовити виступи наступним вчителям

• Формування читацької компетентності на уроках російської мови та світової літератури.

                                                     Вчитель рос. мови та літератури Греховодова Н.М..

• Формування читацької компетентності на уроках української мови та  літератури.

                                          Вчитель укр. мови та літератури Колесніченко О.М.

-     Формування культури читання у учнів початкової школи.

                                        Вчитель початкових класів Козак А.В.

          -     Роль  бібліотеки в формуванні читацького інтересу

                                                     Бібліотекар – секретар  Півоварова Ю.С. 

6. Заступнику директора Петриченко В.М.:

            - відвідати уроки Греховодової Н.М. та провести їх аналіз за певною схемою відповідно до

            визначених цілей і завдань;

            - організувати відвідування уроків Греховодової Н.М. членами методичного об’єднання;

            - підготувати  доповідь  «Стан викладання та рівень навчальних досягнень учнів російської мови              

  та  світової літератури у 5- 9 класах».

7. Провести  засідання  педагогічної  ради  за  порядком  денним :

           -  «Шкільне середовище: вплив на  здоров’я учнів під час навчання».

                                                                              Хачковська Н. І.

          - «Культура читання як складова інформаційної компетентності».

                                                                       Петриченко В. М.

           - Стан викладання та рівень навчальних досягнень учнів російської мови              

  та  світової літератури у 5- 9 класах.

                                                                         Петриченко В. М.

           -  Про результати медичного огляду учнів.

                                                                                  Хачковська Н.І.

     8.  Контроль  за  виконанням  наказу  залишаю  за  собою.

                                      Директор  МЗШ  №  77                          Н.І.Хачковська

Шкільне середовище: «Вплив на здоров’я учнів під час навчання»

Виступ на педраді

09.01.2014року

Директора школи

Хачковської Н.І.

  Складність та пріоритетність проблеми здоров’я зумовлені низькими показниками фізичної та розумової працездатності підростаючого покоління, зменшенням частки практично здорових дітей та збільшенням кількості дітей, які потребують корекції фізичного та психічного розвитку, а також негативним впливом на здоров’я навколишнього, у тому числі шкільного, середовища, напруженого та інтенсивного навчально – виховного процесу.

Якби людей судили за злочин щодо ставлення до власного здоров’я, багато хто отримав би вищу міру покарання. На сьогодні тема збереження здоров’я дуже важлива і злободенна. Багато років свого життя людина проводить у стінах освітніх установ. Тому природно виникає запитання, що і як потрібно зробити для того, щоб навчання не руйнувало, а, навпаки, зберігало і зміцнювало здоров’я людини.

  Які ж умови і фактори шкільного життя здійснюють руйнівній вплив на здоров’я дітей ?

     Перший – це інструктивно – програмні методики. Увесь навчальний процес спрямований на режим постійного статичного сидіння за партою. Як наслідок – сколіоз, короткозорість, стенокардія.

      Другий – це тривала дія на дітей шкільного середовища: закриті приміщення, обмежений простір, одноманітні штучно створені елементи. При цьому пригнічується емоційна сфера дітей, подавляється імунітет.

      Третій – інтенсифікація навчання:

• обсяг навчальних програм, їх інформаційне насичення часто перевищує вікові та функціональні можливості учнів;
• до 80% дітей постійно або часто відчувають навчальний стрес, який знижує імунну систему і сприяє їх захворюваності;
• істотне збільшення навчального навантаження, і як наслідок – збільшення часу на виконання домашніх завдань, що впливає на нервово – психічні порушення, викликає хронічну втому в дітей.

  Четвертий – екологічний ризик.

   П’ятий – соціальний ризик (розпад сімей).

Здоров’я дітей – це загальна проблема, яка торкається всіх цільових груп: педагогічного колективу, адміністрації, учнівського колективу, батьків. Одним із аспектів вирішення цієї проблеми є запровадження у школах здоров’язбережувальних технологій.

Під здоров’язбережувальними технологіями слід розуміти:

• сприятливі умови для навчання дитини в школі (відсутність стресових ситуацій, адекватність вимог, методик навчання та виховання);
• оптимальну організацію навчального процесу (відповідно до вікових, статевих, індивідуальних особливостей та гігієнічних норм);
• повноцінний та раціонально – організований руховий режим.

Слід зазначити, що впровадження здоров’язбережувальних освітніх пов’язане з використанням медичних (медико – гігієнічних, фізкультурно – оздоровчих), соціально адаптованих, екологічних технологій здоров’язбережувальних технологій і технологій забезпечення безпеки життєдіяльності.

Аналіз наявних здоров’язбережувальних технологій дає можливість виокремити такі їх типи:

• здоров’язбережувальні – технології, які створюють безпечні умови для перебування, навчання та праці в школі, та ті, що вирішують завдання раціональної організації виховного процесу (з урахуванням вікових, статевих, індивідуальних особливостей та гігієнічних норм), відповідність навчального та фізичного навантаження можливостями дитини;
• оздоровчі –технології, спрямовані на вирішення завдань зміцнення фізичного здоров’я учнів, підвищення потенціалу (ресурсів) здоров’я: фізичні підготовка, фізіотерапія, ароматерапія, загартування, гімнастика, масаж, фітотерапія, музична терапія;
• технології навчання здоров’я – гігієнічне навчання, розвиток життєвих навичок (володіння емоціями, вирішення конфліктів тощо), профілактика травматизму зловживання психоактивими речовинами, статеве виховання;
• виховання культури здоров’я – виховання в учнів особистих рис, які сприяють збереженню та зміцненню здоров’я, розвитку уявлень про здоров’я як цінність, посиленню мотивації на здоровий спосіб життя, підвищенню відповідальностей за особисте здоров’я, здоров’я родини.

        З метою використання у навчально – виховному процесі здоров’язбережувальних технологій необхідно створити проект «Здорове дитинство: роль школи і сім’ і».Основними завданнями його повинні бути:

5. збереження і зміцнення здоров’я дітей у школі;
5. формування у учнів відповідального ставлення до власного здоров’я, здоров’я інших людей, як до найвищої індивідуальної та суспільної цінності;
5. виявлення і забезпечення оптимальних соціально – педагогічних умов для розвитку суб’єктів навчання, об’єднання зусиль педагогічного колективу, медичних працівників і батьків для виховання потреби у дітей в збереженні і зміцненні фізичного і психічного здоров’я;
5. створення оптимального психологічного клімату для розвитку кожної особистості;
6. вдосконалення системи роботи з профілактики та запобігання дитячого травматизму;
5. навчання моделей поведінки у різних життєвих ситуаціях на основі принципів особистої безпеки, економічної та загальної культури в умовах навколишнього природного середовища, цивілізованого суспільства;
5. навчання батьків відповідальному ставленню до здоров’я своїх дітей у сучасних умовах.

  Визначити оптимальні шляхи збереження і зміцнення здоров’я учнів шляхом реалізації цього проекту за такими напрямами:

5. здоров’я й здоровий спосіб життя;
5. режим дня, навчання і відпочинок;
5. основи раціонального харчування;
5. значення фізичної культури й загартування для збереження здоров’я;
6. особиста гігієна, попередження інфекційних захворювань;
5. громадська гігієна й охорона навколишнього середовища;
5. гігієнічні питання трудового виховання;
5. попередження травм та надання першої допомоги;
5. гігієнічні аспекти статевого виховання (окремо для хлопців і дівчат);
5. антиалкогольне і антитютюнове виховання, профілактика наркоманії;
5. психологічний супровід.

Критерії здоров’язбереження на уроці.

                 Санітарно – гігієнічні:

• санітарно – гігієнічний режим: провітрене приміщення, чисто вимита підлога,   

     відсутність пилу на підвіконнях, відсутність кімнатних рослин, чиста дошка;

• раціональне освітлення класу згідно з санітарно – гігієнічними вимогами;
• відповідний тепловий режим, наявність термометра;
• відповідність парт з росту і віку учнів;
• ергономічність кольорового забарвлення навчального приміщення;
• оснащеність уроку необхідним обкладанням, задовільний його стан;
• відсутність монотонних звукових подразників (комфортний для людини рівень шуму - 10 Дб, звичайна спокійна розмова – 40 Дб, максимально можливий рівень звуку, який не шкодить здорову - 70 Дб).

          Організаційно – навчальні:

         -  чергування видів навчальної діяльності учнів (оптимально – не менше 4 – 6,

             середня тривалість одного виду – не більше 10 хв.);

• щільність уроку – 60 – 80% шередньо-швидкий темп уроку;
• оптимальний розподіл навчального матеріалу та доцільність навантаження учнів протягом уроку;
• профілактика втоми:

• через оптимальне сполучення фронтальних, групових та індивідуальних форм роботи, зміни довільної та емоційної активності й розслаблення, чергування періодів активності й розслаблення, змін видів навчальної діяльності;
• застосування протягом уроку динамічних пауз, фізкультхвилиок (для очей, шиї, хребта, пальців рук на 20 і 35 хвилинах уроку), масажних вправ, релаксаційних пауз;

• диференційовані домашні завдання – їхні обсяг, робочий ритм, з урахуванням вікових а індивідуальних особливостей дітей.

            Психологічні:

• урахування вікових психолого – фізіологічних особливостей учнів: в 11 – 12 років переважним видом діяльності є спілкування з однолітками, важливим є виховання виявлення емоцій;
• розвиток мотивації на досягненні успіху в навчанні (пояснення виконання завдань, підтримка вчителем зацікавленості);
• раціональне використання завдань, спрямованих на розвиток пам’яті, уваги, уяви, мислення, мови;
• оцінювання навчальної діяльності дітей шляхом порівняння навчальних досягнень учнів не з іншими, а з самим собою;
• створення емоційно – позитивного клімату навчання ( наявність емоційних розрядок, добрих жартів, усмішок, музичного супроводу);
• вигляд учнів наприкінці уроку:  

                                                           відсутність втоми;

                                                           здоровий колір обличчя;

                                                           урівноваженість психічного стану;

                                                           адекватна оцінка своїх здібностей;

                                                           адекватна оцінка можливостей інших;

                                                           віра в свої сили.

      Навчально – методичні:

          - зв'язок теми, мети, змісту уроку з життям і здоров’ям людини, наявність акцентів

   на здоровязбереженя;

• особистісна зорієнтованість уроку;
• спрямування уроку на розвиток життєвих навичок, компетентностей, цінностей;
• розвиток у учнів життєвої мотивації на здоровий спосіб життя;
• методи педагогічного впливу на учнів (оптимально – не менше 3 видів за урок: словесний, наручний, аудіовізуальний);
• наявність і застосування завдань різної складності з урахуванням особистісних можливостей учнів;
• гармонійне поєднання навчання, виховання і розвиток учнів у навчальній діяльності;
• домашні завдання з можливістю вибору різних видів його складності, коментування правильності його виконання.

      В школі створюється система роботи зі зміцнення та збереження здоров’я учнів, в яку залучені вчителі - предметники, класні керівники, вчитель фізкультури, працівник їдальні. Нажаль в школі немає медичної сестри. Медичний кабінет є, він частково укомплектовано необхідним обладнанням та лікарськими препаратами. Медичні картки дітей систематизовані, картки учнів 5 – 9 класів зараз знаходяться у МЗШ №18, початкової школи в МЗШ №77. Листки здоров’я є у кожного класу, але потребують доработки.

       Щорічно учні намічених медичною установою років народження проходять поглиблений медичний огляд. Таким чином, за 3 роки всі учні охоплені медичним наглядом, своєчасно робляться профілактичні щеплення. Нажаль зараз на час відсутності медичної сестри класні керівники контролюють зовнішній вигляд учнів, стан їх здоров’я, виконання правил особистої гігієни, проводиться обов’язків огляд на педикульоз, чесотку після канікул, а надалі – за епідпоказаннями. 

      Систематично проводиться моніторинг захворюваності учнів. Результати моніторингу викладені в таблиці:

5 учнів (22%) мають 2 – 3 захворювання: Юрченко Д., Нікулін А., Лахтин О., Булгаков В., Аваєд А..

  З таблиці видно: в школі немає гастроентерологічних та ендокринних захворювань. Деяким чином, позитивну роль в цьому грає організація гарячого харчування в школі. Останнім часом харчуються: 1клас – 100%, 2 клас – 83%,          3 клас – 50%, 4 клас – 45% - мають повноцінні, збалансовані. Вітамінізіровані сніданки. Решта харчуються на 3 гр. говорити про збалансованість цього сніданку – дуже велике запитання. Класним керівникам початкової школи требо продовжувати масштабну роботу в цьому напрямку.

   Велике значення має фізкультурно – оздоровча робота, більш глибоко на цьому зупиниться вчитель фізкультури Бевз Т.Ю.. А я хотіла би знову повернутися до рухових перерв та зарядки до уроків. Це запитання требо вирішити вчителю фізкультур та педагогу – організатору.

    Вчителі дуже часто використовують на уроках різноманітні педагогічні технології. Зараз попрацюємо з вами, як з учнями.

Вправа «Незакінчене речення».Учасники семінару мають  показати правильну поставу за столом під час занять:

1. Висота ніжок стільця повинна дорівнювати …( довжині гомілок_.
2. Суглоби ноги при сидінні мають утворювати … (прямий кут)
3. Відстань між краєм столу і грудною кліткою при сидінні дорівнює ширині … (кісті рук дитини).
4. Хребет має спиратися на … (спинку стільця).
5. Відстань від очей до столу дорівнює … (30 – 35 см).
6. Зошит при письмі повинен лежати під кутом … (30 градусів).

Вправа для зняття напруги з очей:

1. «Очі жука». На видиху закриті очі міцно стиснуті повіки на 6 сек. При вдиху якомога ширше відкриті очі ( «Витріщіти») на 6 сек. По 6 раз 3 рази на день.
2. Відкритими очима повільно, в такт диханню:

• малювати вісімку в просторі по горизонталі, вертикалі, діагоналі;
• переміщати оби два ока вправо – вліво, вгору – вниз, по діагоналі, по колу, по прямокутнику. Кожна вправа по 6 раз 3 рази на день.

  Значну роль в здоров’ї дитини має психологічний клімат. Ніякі успіхи в навчанні не принесуть користі, якщо вони замішані на страху перед дорослими, подавленні особистості дитини. Неможливо допускати у дітей комплекси, невпевненість в собі. В класі не повинно бути поділу на «хороших» та «поганих». Кожна дитина повинна відчувати віру вчителя в свої сили. Ситуація успіху ( Я можу!) формує у дитини віру в себе, вчить долати труднощі.

   На підставі вище зазначеного пропоную:

1. Розробити проект «Здорова дитина : сумісна робота школи і сім і».

                                                                       Лютий 2014

                                                                       Петриченко В.М.

2.  Провести батьківські збори на тему :»Шкільне середовище: вплив на здоров’я учнів під час навчання».

                           Січень 2014

                                      Класні керівники

3. Провести анкетування батьків на предмет харчування в школі.

                            Січень 2014

                                     Класні керівники

4. Поставити перед батьками завдання охоплення дітей фізкультурно – оздоровчою         

              роботою

                             Січень 2014

                                     Класні керівники

5. Провести огляд кабінетів, щодо додержання санітарно – гігієнічних вимог.

                                                                                 Лютий 2014

                                                                                 Адміністрація

6. Організувати зарядку перед заняттями та рухові перерви для учнів 1 – 4 класів.

                                                                                    Січень2014

                                                                                  Педагог – організатор

          7. Своєчасно відслідковувати психологічні проблеми, які виникають у учнів в

школі, і вирішувати їх.

                                                                                Класні керівники

ВИСТУПИ ВЧИТЕЛІВ

ФОРМУВАННЯ У УЧНІВ І БАТЬКІВ ВІДПОВІДАЛЬНОГО СТАВЛЕННЯ ДО ВЛАСНОГО ЗДОРОВ’Я, ЗДОРОВ’Я ІНШИХ ЛЮДЕЙ, ЯК nbsp;ДО НАЙВИЩОЇ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ ТА СУСПІЛЬНОЇ ЦІННОСТІ

                                                                                     Курбанісмаілова Н. С.

                            Учитель хімії, біології,

                               основ здоров’я

                            МЗШ № 77

Важливою передумовою соціально-економічного розвитку суспільства є здоров’я громадян. Формування в підростаючого покоління ставлення до власного здоров’я як до найвищої людської цінності – одне з основних завдань держави її стратегії виховання. В її реалізації першорядне місце посідає здоров'я підростаючого покоління, тому потребу у зміцненні та збереженні здоров'я переважно формувати  в дошкільному та шкільному віці, оскільки негативний екологічний стан навколишнього середовища, недостатня ефективність системи охорони здоров’я, зниження життєвого рівня переважної більшості родин провокують погіршення здоров’я дітей від самого народження. Тому нам учителям, класним керівникам, а саме  тим, хто здійснює діяльність щодо формування відповідального ставлення до здоров'я дітей та учнівської молоді, протидії ВІЛ/СНІДу та наркоманії,   необхідно враховувати вік і потреби тих, на кого спрямована ця діяльність.

Основні підходи до збереження і зміцнення здоров’я дітей визначені в Державних національних програмах „Освіта” („Україна ХХІ століття”)     (1993 р.) та „Діти України” (2001 р.), „Концепції неперервної валеологічної освіти” (1994 р.), „Концепції інтегративної українознавчої валеологічної освіти в Україні” (1996 р.), „Базовому компоненті дошкільної освіти в Україні” (1999 р.), Законах України “Про дошкільну освіту”, “Про охорону дитинства”  (2001 р.), „Національній доктрині розвитку освіти” (2002 р.), „Положенні про дошкільний навчальний заклад” (2003 р.) тощо.

Тому сучасне суспільство потребує  того, щоб школа розробляла та впроваджувала такі технології, котрі оптимізували би процес становлення позиції особистості щодо здоров я. В формуванні в учнів відповідального ставлення до здоров я мають бути такі принципи: добровільність, «навчаючи-вчуся», суб єкт-суб єктного спілкування.

Принцип добровільності передбачає й самоосвітницьку роботу у сфері сприяння здоров’ю. Рушійною силою навчання має бути власний мотив, що визначає зацікавленість людини в навчальній діяльності,  розуміння важливості, потрібності отримання нових знань, формування нових навичок Самоосвітницька робота щодо збереження власного здоров’я може здійснюватись школярами старшого віку. Старші школярі вже усвідомлюють яка насправді величезна кількість об’єктивних і суб’єктивних факторів впливає на стан людського організму протягом всього життя. Це і побут, і клімат, і географічні особливості території, і генетична схільність, звички населення, й умови праці, і, зрештою, фізіологічна реактивність організму й багато іншого. В учнів молодшого  та середнього віку ціннісне ставлення до власного здоров’я характеризується наявністю необхідних знань про основи здоров’я, мотивації щодо його збереження, усвідомлення цінності здоров’я, навичок здорового способу життя. Вони   отримують знання  за допомогою вчителів на уроках з «основ здоров’я», біології, хімії, фізики тощо та батьків.

Принцип «навчаючи-вчуся»  передбачає створення умов для того, щоб учасники не тільки отримали потрібну інформацію, а й мали змогу виступити у ролі навчаючого, що підвищує ступінь засвоєння і усвідомлення знань.

Принцип суб єкт-суб єктного  спілкування полягає в тому, що постійно повинно враховуватись інтереси, почуття учнів, вчителів, батьків тощо, що передбачає визнання цінності особистості іншої людини, її думок, досвіду. Багато цікавої інформації отримали учні від свої батьків під час їхнього анкетування (учні дізнались про стан здоров’я своїх батьків які були в їхньому віці, чи цікаво було на уроках фізкультури, в яких спортивних змаганнях вони приймали участь, про їх відношення до свого здоров’я в підлітковому віці тощо)

Успішність формування відповідального ставлення до власного здоров’я залежить від створення необхідних і достатніх умов, це: застосування інтерактивних методів навчання; готовність вчителя (концептуальна, технологічна, психологічна) до здійснення діяльності.

Ставлення до власного здоров’я розглядається як складова частина ставлення людини до самої себе в чотирьох сферах: фізичної, психічної, духовної, соціальної. В учнів формується таке ставлення, починаючи з молодшого віку. У перспективі воно буде основою ціннісного ставлення особистості до здоров’я інших людей, сприятиме свідомому вибору нею здорового способу життя і впливатиме на здоров’я суспільства в цілому.

 Щоб працював принцип «навчаючи-вчуся» пріоритетну роль на своїх уроках віддаю активним формам і методам навчання, що грунтуються на демократичному стилі взаємодії, сприяють формуванню критичного мислення, ініціативи й творчості. Наприклад:

1. традиційні методи і форми:  перегляди відповідних відеофільмів; опитування, анкетування; бесіди «Що таке здоров’я?», «Як уникнути вплив агресивного соціального середовища?», «Комп’ютер- користь чи шкода?» тощо; проведення свята Здоров’я; участь у спортивних заходах на районному та міському рівнях; внутрішкільні спортивні змагання серед учнів; пошук інформації про видатних спортсменів, про їх досягнення, як виховували дітей в древній Спарті; виконання практичних робіт щодо дослідження стану свого здоров’я тощо.
2. Використовую інтерактивні методи:  складання презентацій на спортивну тематику; «закінчи казку...» (наприклад, про юнака, який опинився в місті тютюнових виробів. Треба висловити його дії та враження); ігра «сніжний ком» - кожен учень має одним словом виразити своє ставлення до алкоголю, тютюнопалінню, наркоманії, ВІЛ/СНІДу тощо; дискусії «Чому люди починають вживати алкоголь або палити?» (під час вивчення нової теми), а під час узагальнення та систематизації матеріалу – «Я ніколи не вживатиму алкоголь/наркотикі, тому що...»; «мозковий штурм»: учні у довільному порядку відповідають на проблемне запитання «Чому тема прфілактикі туберкульозу (вживання наркотичних речовин, малорухливий спосіб життя тощо) є актуальною на сьогоднішній день?», «Чому ВІЛ/СНІД – це чума сторіччя?»; використання проблемних запитань: «Чому наркотична залежність руйнує молоде життя підлітка?», «Чому ранні статеві стосункі руйнують здоров я?»; складання монологів «Монолог Рук (Шкіри, Серця, Зубів тощо);
3. Активна участь в конкурсах: I місто Шевцов А. (2011-2012 та 2012-2013р.) у міському конкурсі з основ здоров’я «Фізична складова», Насібулліна Є. Отримала сертифікат за створення відеороліка в цієї номінації.
4. Активна участь в спортивних змаганнях.
5. Тренінгові заняття. Під час навчання органічно поєдную теоретичний матеріал  з паралельним формуванням практичних навичок  під час тренінгових уроків. Тренінгові заняття орієнтовані насамперед на те, щоб вчитель не лише надавав певний обсяг знань, а й зміг досягти змін стосовно ставлення й поведінки щодо вибору способу життя.

Така співпраця учнів та вчителя допомогає усвідоміти, що здоров’я є найвищою цінністю. Також на уроках біології учні набувають знання про будову і функції органів тіла, про чинники, що сприяють збереженню здоров’я. Вчаться розрізняти емоції, їх контролювати, безконфліктно спілкуватися. Намагаються дотримуватися правил дбайливого ставлення до організму і культурної поведінки. Проявляють ініціативу і наполегливість при виконанні оздоровчих процедур, практичних робіт, мотивують їхню доцільність.

Лише уроків основ здоров’я для забезпечення оздоровчого впливу школи на дитину недостатньо. Тому наша школа впроваджує в навчальний процес власні концепції, а саме:

1. збільшення рухової активності учнів під час уроків та в позаурочний час, це: фізкультпаузи, ігри на перервах в настольний теніс, гра з м’ячем в спортзалі, організація позакласних заходів щодо формування навичок здорового способу життя, спортивні свята День Здоров’я, участь у спортивних змаганнях. В школі працює спортивна секція.
2. Активна співпраця з батьками. Вони отримують інформацію щодо формування ціннісного ставлення до власного здоров’я в дітей під час відвідування батьківських зборів,  участі в бесідах «Значення сну», «Як правильно організувати розумову працю», «Значення раціонального харчування» тощо, дискусіях, консультаціях.

Батьки повинні допомагати своїм дітям підтримувати правильний розклад дня (своєчасно лягати спать, час для занять, для відпочинку, прийом їжі тощо). Тому що режим – це основа гігієнічного способу життя. Він створює оптимальні умови для зміцнення здоров’я й підвищення працездатності. За правильного й чіткого виробляється певний ритм діяльності всього організму. Крім того, виховується організованість. Пригадаємо слова І. П. Павлова: «Будь яка жива  система, як і її окремі елементи, повинна відпочивати, відновлюватися».

Одне з головних завдань в співпраці з батьками я вважаю – формування у дітей якості, як особиста відповідальність. Без цієї якості не може бути справжнього трудівника, повноцінного громадянина, хорошого сім’янина. Адже якщо дитина навчиться будь-яку роботу виконувати відповідально, вона так само відповідально буде ставитися і до свого фізичного розвитку. По справжньому освічена, відповідальна людина швидше розуміє, що не можна досягти мети в житті без доброго здоров’я. І в тих сім’ях де існує добре продумана, планомірна, комплексна система виховання, спостерігається гармонійний розвиток дітей.

Вся ця робота збагачує знання дітей про основи здоров’я. Усвідомленню ними здоров’я як найвищої життєвої цінності. Розумінню зв’язків, що існують між станом здоров’я, способом життя. Формуванню мотивації до збереження здоров’я і навичок здорового способу життя.

Отже, все це створюють можливість здійснювати досягнення мети щодо формуванню навичок збереження здоров’я цілеспрямованіше. Здоров’ я – це безцінний здобуток не тільки кожної людини, але й усього суспільства. Формування і збереження здоров’я на всіх етапах розвитку людини є стратегічним завданням будь-якої держави.

Використані джерела:

1. www.webcache.googleusercontent.com/cearch
2. www.psyh.kiev. Зимовець Н.В. “Сутність, принципи та структура соціально-педагогічних технологій формування відповідного ставлення до здоровя учнів»
3. Лист Інституту інноваційних технологій і змісту освіти №1.4/18-3126 від 30.07.10 «Про формування відповідального ставлення до здоров я дітей та учнівської молоді, протидії ВІЛ/СНІДу та наркоманії»

 Вступ

 Серед найболючіших питань нашої держави - здоров'я дітей. Адже тільки здорова дитина досягає успіхів у навчанні, займає гідне становище у класному колективі, добре розвивається фізично, має врівноважений психічний стан.

Тим часом, здоров'я маленьких громадян України різко погіршало в останні роки. Крім об'єктивних причин цього явища, існують і суб'єктивні — неувага до власного здоров'я, невміння його зберегти, не-сформованість здорового способу життя. Як навчити школяра з дитинства цінувати своє здоров'я, докладати зусилля, щоб зберігати та зміцнювати його?

Мета даної роботи – розглянути формування здорового способу життя школярів засобами фізичної культури.

                                     1 Місце фізичної культури в житті людини

Фізична культура — одна з основних складових здорового способу життя, збереження, розвитку здоров'я людей.

Фахівці фізичної культури мають чітко уявляти, які умови для оздоровлення  школярів слід створювати , знати механізми  створення, законодавчі основи; розвивати практичну діяльність у цьому напрямку.

За даними науковців і практиків у галузі фізичної культури, діти мають перебувати на свіжому повітрі та займатися фізичними вправами не менше 5—6 годин щодня.

Для розвитку рухових якостей у дітей, зміцнення здоров'я ефективними є заняття на свіжому повітрі, на лоні природи рухливими й спортивними іграми, легкою атлетикою, акробатикою, плаванням, гімнастикою, танцями, їздою на велосипеді, лижах, ковзанах тощо. Вправи мають нести відповідний зміст (засоби, методи, способи, емоційний фон) стосовно стану дитячого організму, мети і завдань, що вирішуються на заняттях.

На уроках валеології, ОЖіЗ слід навчати дітей усвідомлено виконувати вправи для формування правильної постави, стопи, дихання, збереження й розвитку зору, розвитку рухових якостей, гнучкості, швидкості, спритності, рівноваги, координації рухів. Цими вправами формується фізичний потенціал особи (тобто, рівень здоров'я) на все життя.

Загартувальні, гігієнічні процедури як засоби фізичної культури ефективно зміцнюють і розвивають здоров'я  школярів, зокрема, збільшують неспецифічний імунітет до простудних хвороб. Тому вчителі мають знати й володіти методиками проведення загартувальних процедур, активно, через власний приклад оздоровлення, з допомогою батьків залучати дітей до загартування. За темами загартування слід проводити практичні заняття, які 6 приносили користь і задоволення всім його учасникам.

У вихідні дні, дні народних, релігійних свят, особливо на канікулах, розпорядок дня учнів, їхній руховий режим мають свої відмінності. Є можливість більше часу перебувати на свіжому повітрі. Тому діти мають знати, як організувати і провести в ці дні різні рухливі спортивні ігри, загартувальні процедури, прогулянки, походи, забави, розваги, змагання.

                                 2 Значення фізичної культури для здоров'я

 Серед оздоровчих засобів рухова активність набуває виняткового значення і є найважливішою умовою формування здорового способу життя, основою побудови правильного напрямку оздоровчого процесу.

Обмежена рухова активність у теперішній час є однією з головних причин низки важких хронічних захворювань внутрішніх органів, порушення обміну речовин, погіршення психічного стану школярів.

Здоров'я залежить від великої кількості чинників. Але  вирішальне значення    належить руховій активності.

 На жаль людство, покладаючись на медикаментозне лікування, недооцінює можливості простих і доступних природних методів стимуляції функцій, таких як фізичні вправи.

У країнах з високим економічним розвитком, судячи зі статистичних даних, цей факт вже зрозуміли. Наприклад, в  США свій день починають з гігієнічної зарядки 78% сімей, в  Японії -75%,  Німеччині -68%, в той час, як в Україніцей показник становить усього 16%.

Дані, наведені вище можна розцінювати як ступінь  усвідомленості  власної відповідальності за стан свого здоров'я.

                                                    3 Загартування

Загартування - ефективний немедикаментозний засіб, що дозволяє тренувати дитячий організм, удосконалювати його захисні механізми і підвищувати здатність протистояти патологічним змінам у ньому.

     3 Значення загартовування в умовах, які необхідні для формування здорового способу   

                                                життя дітей.

По сучасних уявлень в поняття здорового способу життя входять наступні складові:

- Відмова від шкідливих звичок(паління, вживання алкоголю, наркотиків тощо);

- оптимальний руховий режим;

- раціональне харчування;

- загартовування;

- особиста гігієна;

- позитивні емоції.

Як вважає С.В. Попов склалася система шкільної освіти не формує належної мотивації до здорового способу життя . Дійсно, більшість людей знають, що палити, пити і вживати наркотики шкідливо, але дуже багато дорослих віддані цим звичкам. Ніхто не сперечається з тим, що треба рухатися, загартовуватися, але більшість дорослих людей ведуть малорухливий спосіб життя. Неправильне, нераціональне харчування призводить до збільшення числа людей з надмірною вагою і усіма відповідними наслідками. Труднощі сучасного життя залишають дуже мало місця для позитивних емоцій.

 Важливим фактором здорового способу життя - загартовування. Практично всім відомо вислів «Сонце, повітря і вода - наші кращі друзі». І дійсно, використання цих природних сил природи, використання розумне, раціональне, приводить до того, що людина робиться загартованим, успішно протистоїть несприятливих факторів зовнішнього середовища - в першу чергу переохолодження та перегрівання.

Загартовування - ефективний засіб зміцнення здоров'я людини. Особливо велика його роль у профілактиці простудних захворювань: загартовані люди, як правило, не простуджуються.

Загартовування є тренування, вдосконалення процесів терморегуляції. Загартовування впливає на діяльність нервової та ендокринної систем, відбиваючись на регулювання усіх фізіологічних процесів. Під впливом загартування підвищується стійкість організму до різних несприятливих дій, включаючи і дію збудників інфекційних захворювань. Успіх всіх загартовуватися забезпечується тільки в тому випадку , якщо вони будуть регулярно проводиться в режимі дня ДОУ як у повсякденному житті (умивання, полоскання рота і горла, ранкова гімнастика, фізкультурні заняття, прогулянка).

Загартовування підвищує також неспецифічну стійкість організму людини до інфекційних захворювань, підсилюючи імунні реакції. Загартовування забезпечує тренування й успішне функціонування терморегуляторних механізмів, призводить до підвищення загальної і специфічної стійкості організму до несприятливих зовнішніх впливів.

Таким чином, під здоровим способом життя варто розуміти типові форми і способи повсякденної життєдіяльності людини, які зміцнюють і удосконалюють резервні можливості організму, забезпечуючи тим самим успішне виконання своїх соціальних та професійних функцій незалежно від політичних, економічних і соціально-психологічних ситуацій. І виражає орієнтованість діяльності особистості в напрямку формування, збереження і зміцнення, як і індивідуального, так і суспільного здоров'я.

Звідси зрозуміло, наскільки важливо, починаючи із самого раннього віку, виховувати у дітей активне ставлення до власного здоров'я, розуміння того, що здоров'я - сама найбільша цінність, дарована людині природою

                                 4  Рекомендації батькам з фізичного виховання дітей

 Ні для кого не секрет, що фізичний розвиток має винятково важливе значення для правильного росту та розвитку дітей. Формування кістково-м'язового апарату, правильний розвиток дихальної системи, серця і всіх внутрішніх органів вимагає посильних і відповідних віку фізичних навантажень.

 Сучасні рекомендації батькам з фізичного виховання дітей зазвичай в першу чергу закликають їх організувати ранкову гімнастику для дитини. Причому починати її можна вже в ясельном віці. Досить попросити малюка походити, як ведмідь (перевальцем), як собачка на задніх лапках, пострибати, наслідуючи жабі або зайчику. Можна запропонувати дитині також варіанти складніше. Наприклад, зобразити хворого горобця, у якого поранена лапка, дідуся з паличкою або ж ластівку. Цілком підійдуть для гімнастики для дошкільнят і відомі всім вправи типу «велосипед», «млин», «гусячий крок» та інші.

 Для дитини шкільного віку Ви можете розробити цілий комплекс фізичних вправ. Причому до його створення цілком можливо підключити і самої дитини. Запропонуйте йому пофантазувати. Варіанти вправ повинні бути різні. Вони повинні спонукати до руху ноги, руки, шийний відділ, хребет в цілому, тазовий відділ.

 Треба пам'ятайтати, що будь-яка ранкова гімнастика не повинна бути надто тривалою. Вона повинна надавати організму бадьорості, піднімати настрій дитини, але не втомлювати. Починати завжди слід з легкої розминки, а закінчувати спокійними вправами, здатними нормалізувати дихання.

 До вищенаведеним рекомендаціям батькам з фізичного виховання дітей можна додати наступне. Регулярні заняття ранковою гімнастикою здатні помітно оздоровити дитячий організм. Однак, у міру росту і дорослішання дитини, її фізичні навантаження повинні збільшуватися. Це в бо'льшая мірою стосується хлопчиків. Їм можна запропонувати ходити на боротьбу, легку атлетику чи плавання. Для дівчаток дуже доречні заняття танцями (бальними, народними або сучасними - стиль Ви обираєте самі). Адже хореографічні заняття формують правильну поставу, сприяють профілактиці захворювань верхніх дихальних шляхів, тренують центри рівноваги, зміцнюють організм у цілому. Крім того, рух в ритм музиці підтримує розвиток музичного слуху.

 Конкретні рекомендації батькам за програмою кожного виду спорту або занять, наближених за змістом до спортивних, може дати, звичайно, тільки тренер. Крім того, він же зможе стати Вашим сімейним консультантом з фізичного виховання дітей (звичайно, якщо Ваша дитина втягнеться і буде відвідувати заняття регулярно). Адже зазвичай тренерською роботою займаються люди порівняно молоді, але досвідчені, а головне, вміють знайти підхід до дитини.

 Додамо, що заняття спортом завжди сприяють і правильному психологічному вихованню дітей. Не секрет, що всі спортсмени мають гарний самовладанням, у них розвинена вольова сфера, цілеспрямованість, вміння розбивати передбачувані дії на етапи і поступово і планомірно домагатися поставлених цілей.

Пам'ятайте, що обирати конкретні види спорту потрібно строго відповідно зі станом здоров'я Вашої дитини. Наприклад, якщо у Вашої дитини проблеми з поставою, то для нього краще підійдуть такі види спорту, як, наприклад, плавання. У цьому випадку краще уникати будь-яких видів спорту, які можуть посилити проблему. Зокрема, не потрібно займатися тими видами спортивної боротьби, в яких використовуються сутулі стійки.

 Крім того, важливо враховувати вік дітей. Нагадаємо, що приблизно з 4 років зазвичай починають приймати малюків на заняття плаванням на базі басейну, танцями, дитячим фітнесом. Будь-які види боротьби для хлопчиків (самбо, греко-римська боротьба, ушу) показані після 6-9 років.

 Добре, якщо батьки займаються спортом разом з дітьми. Взимку можна організувати спільні виїзди на лижах, катання на ковзанах, влітку вітаються будь-які групові спортивні Ігри - волейбол, баскетбол, бадмінтон та інші. Можна організувати спільні виходи в ліс, на природу, велосипедні або піші прогулянки. Все це сприяє повноцінному фізичному розвитку дітей та підлітків. Крім того, позитивна співпраця зміцнить сімейні відносини, навчить діяти в команді, забезпечить дітям вихід зайвої енергії і підніме настрій.

  Протягом навчального року вчителі мають інформувати дітей про рівень їх фізичної підготовленості, проводити різні заняття з батьками (бесіди, лекції, круглі столи, фізкультурно-оздоровчі заходи тощо) на теми оздоровлення дітей.

Педагоги мають радити батькам, які засоби і методи з фізичної культури ефективніше застосовувати для оздоровлення кожної дитини; враховуючи індивідуальні схильності школярів, умови та можливості занять фізичними вправами, загартувальними процедурами, спільно обирати оптимальні варіанти розвитку особистої фізичної культури дітей.

                                                            Висновок

Фізична культура — одна з основних складових здорового способу життя, збереження, розвитку здоров'я людей.

Комплексна програма з фізичного виховання школярів має оздоровчий напрямок. Тому роль вчителя фізичної культури в поліпшенні здоров’я, підвищенні роботоздатності школярів і їх правильному фізичному розвитку дуже велика.

Заняття фізичною культурою і спортом сприяють гармонійному розвитку організму дітей та підлітків. Під впливом щоденних фізичних вправ укріплюється ріст тіла, збільшується окружність грудної клітини, життєва ємкість легень, м’язова сила, поліпшується робота серцево-судинної системи.

Для фізичного виховання характерна комплексність у застосуванні засобів, причому до засобів варто відносити, крім фізичних вправ, природні сили природи і гігієнічні фактори, але ведучим і специфічним засобом фізичного виховання є фізичні вправи.

Заняття фізичними вправами допомагають в навчанні. По-перше, регулярні заняття фізкультурою і спортом покращують здаров’я і підвищують закалюваність організму. По-друге, під дією тренувань покращується фізичний розвиток, робота серця, підвищується сила дихальних м’язів.

Реалізація принципу оздоровчої спрямованості системи фізичного виховання можлива тільки за умови, якщо заняття фізичними вправами стануть органічною частиною життєдіяльності людини. З іншого боку, фізичні вправи дадуть належний ефект тільки при дотриманні необхідних гігієнічних норм.

Відомо, що одна і та ж фізична вправа може привести до різних ефектів і, навпаки, різні фізичні вправи можуть викликати однаковий результат. Це є доказом того, що фізичні вправи самі по собі не наділені якимись постійними властивостями, що дозволяють у всіх випадках досягати рівної ефективності.

Цілісний погляд на здоров'я можна представити у виді чотирикомпонентної моделі, у якій виділені взаємозв'язки різних його компонентів і представлена їхня ієрархія.

Проблема здоров'я учнів стає пріоритетним напрямком розвитку освітньої системи сучасної школи, стратегічна мета якої - виховання і розвиток вільної життєлюбної особистості, збагаченої науковими знаннями про природу і людину, готової до творчої творчої діяльності і морального поводження. Ведучими задачами школи в даний час є: розвиток інтелекту, формування моральних почуттів, турбота про здоров'я дітей. Усе це погодиться з основними напрямками проекту реформи загальноосвітньої школи, у якому на одному з перших місць стоїть здоров'я